Комп'ютер з "адресною мовою"

Створення комп'ютера з «адресною мовою» програмування

Пiсля вiд'їзду С.О. Лебедєва до Москви його учнi в Києвi - Л.Н. Дашевський, К.О. Шкабара, С.Б. Погребинський та iншi - пiд керiвництвом академiка Б.В. Гнєденка, директора Iнституту математики АН УРСР, куди передали лабораторiю С.О. Лебедєва, розпочали розробку ЕОМ "Киев" на електронних лампах з пам'яттю на магнiтних осердях. Машина хоч i поступалася за характеристиками новiй лебедєвськiй ЕОМ "М-20", але цiлком вiдповiдала вимогам того часу. В нiй уперше використали "адресну мову", що спрощувало програмування.

У 1956 р. колишню лабораторiю С.О. Лебедєва очолив В.М. Глушков. Пiд його керiвництвом успiшно завершилася розробка ЕОМ "Киев", яка тривалий час використовувалася в Обчислювальному центрi (ОЦ) АН України, створеному на базi лабораторiї. Другу таку машину придбав Об'єднаний iнститут ядерних дослiджень у Дубнi, де вона також довго експлуатувалася. У 1962 р. Обчислювальний центр АН України було перетворено на Iнститут кiбернетики, який сьогоднi носить iм'я його творця - академiка В.М. Глушкова.

В Обчислювальному центрi, а потiм в Iнститутi кiбернетики пiд керiвництвом В.М. Глушкова iнтенсивно розвивалася абстрактна i прикладна теорiя автоматiв - теоретична база побудови i проектування ЕОМ. З'явилися науковi працi з проблем iмовiрнiсних автоматiв, питань надiйностi функцiонування автоматiв, економного i перешкодостiйкого кодування. Окреслився зв'язок мiж теорiєю автоматiв i теорiєю формальних граматик. Розроблялися новi методи аналiзу та синтезу автоматiв. Таким чином, сформувалися теоретичнi основи побудови i проектування ЕОМ. За науковi працi та розробки в галузi цифрових автоматiв академiк В.М. Глушков у 1964 р. одержав Ленiнську премiю.

Розробка першого в Українi та Радянському Союзi напiвпровiдникового керуючого комп'ютера широкого призначення «Днепр»

Слiдом за ЕОМ "Киев" в ОЦ АН УРСР була розроблена перша в Українi (i в СРСР) напiвпровiдникова керуюча машина "Днепр". Iдея її створення належить В.М. Глушкову. Керували роботами В.М. Глушков i Б.М. Малиновський. Головним конструктором машини був Б.М. Малиновський. Машину виготовили за рекордно короткий час: усього за три роки, i в липнi 1961 р. її встановили на рядi виробництв. Цей результат тодi був свiтовим рекордом швидкостi розробки i впровадження керуючої машини. Пояснюючи фактори успiху, В.М. Глушков згадував: "Паралельно зi створенням "Днепра" ми провели за участю ряду пiдприємств України велику пiдготовчу роботу щодо застосування машини для керування складними технологiчними процесами. Разом iз спiвробiтниками Металургiйного заводу iм. Дзержинського (Днiпродзержинськ) дослiджували питання керування процесом виплавки сталi у бесемерiвських конверторах, iз спiвробiтниками Содового заводу в Слов'янську - колоною карбонiзацiї тощо. Як експеримент уперше в Європi за моєю iнiцiативою було здiйснено дистанцiйне керування бесемерiвським процесом протягом кiлькох дiб пiдряд у режимi порадника майстра. Машина "Днепр" використовувалася для автоматизацiї плазових робiт на Миколаївському заводi iм. 61 комунара. Згодом з'ясувалося, що американцi дещо ранiше вiд нас розпочали роботи зi створення унiверсальної керуючої напiвпровiдникової машини "RW300", аналогiчної "Днепру", але запустили її у виробництво в червнi 1961 року, водночас з нами. Це був саме той момент, коли нам вдалося скоротити до нуля розрив мiж рiвнем нашої та американської технiки, нехай лише в одному, але дуже важливому напрямi. До того ж, наша ЕОМ була першою вiтчизняною напiвпровiдниковою машиною (якщо не брати до уваги спецмашин). Згодом з'ясувалося, що вона чудово витримує рiзнi клiматичнi умови, вiбрацiю тощо. Коли пiд час спiльного космiчного польоту "Союз -Аполлон" треба було впорядкувати демонстрацiйний зал у Центрi керування польотами, то пiсля тривалого вибору все-таки зупинилися на ЕОМ "Днепр". Двi такi машини керували великим екраном, на якому вiдтворювався полiт i стикування космiчних кораблiв.

Налагодження першого зразка керуючої машини широкого призначення «Дніпро»

Ця перша запущена в серiйне виробництво напiвпровiдникова керуюча машина побила й iнший рекорд - промислового довголiття, оскiльки випускалася упродовж десяти рокiв (1961 -1971), тодi як звичайно через п'ять-шiсть рокiв потрiбна вже серйозна модернiзацiя такої ЕОМ.

Машини "Днепр" експортувалися до багатьох країн Ради Економiчної Взаємодопомоги (РЕВ).

Слiд зауважити, що семирiчним планом (1958 -1965) будiвництво заводiв на Українi не передбачалося. Першi ЕОМ "Днепр" випускав київський завод "Радiоприлад". З нашої iнiцiативи, пiдтриманої урядом, одночасно з розробкою машини "Днепр" у Києвi розпочали спорудження заводу обчислювальних i керуючих машин ("ОКМ") - нинi "Електронмаш". Так що розробка "Днепра" стимулювала будiвництво великого заводу з виробництва ЕОМ.

У 1968 р. Iнститут кiбернетики АН УРСР разом iз київським заводом обчислювальних та керуючих машин розробив i випустив малою серiєю напiвпровiдникову ЕОМ "Днепр-2", призначену для розв'язання широкого кола завдань: планово-економiчних, керування виробничими процесами i складними фiзичними експериментами. Керували роботами В.М. Глушков i А.О. Стогнiй, головним конструктором був А.Г. Кухарчук. Машина складалася з обчислювальної частини "Днепр-21" i керуючого комплексу "Днепр-22". Керiвником робiт зi створення ЕОМ "Днепр-22" було призначено Б.М. Малиновського. Машина мала розвинуте математичне забезпечення, що поставлялося замовниковi. На жаль, випуск ЕОМ "Днепр-2" за рiшенням Мiнiстерства приладобудування СРСР був невдовзi припинений.

У своїй "Сповiдi" В.М.Глушков згадує:

"...Мною в 1958 р. на Всесоюзнiй конференцiї в Києвi¹, була висунута iдея створення унiверсальної керуючої машини, її зустрiли в багнети. Багато фахiвцiв в галузi обчислювальної технiки дружно виступили проти. Справа в тому, що в той перiод унiверсальна машина уявлялася обов'язково ламповою, а це вимагало величезних залiв, кондиционованого повiтря, тобто нiяк не погоджувалося з виробництвом i керуванням технологiчними процесами.

Але вже на той час Б.М.Малиновський (заввiддiлом Iнституту) займався (один з перших у СРСР) напiвпровiдниковими елементами для електронних обчислювальних машин. У вiддiл, яким керував Б.М.Малиновський, прийшли молодi фахiвцi з Київського полiтехнiчного iнституту, i смiливо взялися за розв'язання цiєї задачi, незважаючи на одноголосну опозицiю. Молодi фахiвцi поповнили й iншi вiддiли, зайнятi роботою по створенню керуючої машини широкого призначення (КМШП). Нами були висловленi всi основнi iдеї, що потiм стали пануючими, - насамперед про те, що машина обов'язково повинна бути напiвпровiдниковою, транспортабельною, високонадiйною, малорозрядною (26-розрядною) - цього досить для керування технологiєю в бiльшостi процесiв, i саме головне, iдея про унiверсальний пристрiй зв'язку з об'єктом (ПЗО). ПЗО - це набiр аналого-цифрових i цифро-аналогових перетворювачiв, керованих вiд машини, за допомогою яких машина приєднується до виробничого процесу.

Розробку машини доручили Б.М.Малиновському, вiн був головним конструктором, а я - науковим керiвником. Робота була виконана в рекордно короткий термiн: вiд моменту висловлення iдеї на конференцiї в червнi 1958 року до моменту запуску машини в серiю в липнi 1961 року й установки її на рядi виробництв пройшло всього три роки. Наскiльки менi вiдомо, цей результат залишається свiтовим рекордом швидкостi розробки i впровадження дотепер.

Паралельно зi створенням КМШП, що одержала згодом назву "Днепр", була проведена за участю ряду пiдприємств України велика пiдготовча робота з її застосування для керування складними технологiчними процесами. Разом зi спiвробiтниками металургiйного заводу iменi Дзержинського (Днiпродзержинськ) дослiджувалися питання керування процесом виплавки сталi в бесемерiвських конверторах, зi спiвробiтниками Содового заводу в Слов'янську - колоною карбонiзацiї й iн. У порядку експерименту вперше в Європi з моєї iнiцiативи було здiйснено дистанцiйне керування бесемерiвським процесом протягом декiлькох дiб пiдряд у режимi порадника майстра. Розпочалися дослiдження з застосування машин "Днепр" для автоматизацiї плазових робiт на Миколаєвському заводi iменi 61 комунара. У них брали участь Б.М.Малиновський, В.I.Скурiхин, Г.А.Спину й iн.

"Днепр" стала першою вiтчизняною напiвпровiдниковою машиною (якщо не вважати спецмашин), вона прекрасно витримувала рiзнi клiматичнi умови, тряску й iн.

Потiм з'ясувалося, що американцi трохи ранiше нас почали роботи з унiверсальної керуючої напiвпровiдникової машини, аналогiчної "Днепр", але запустили її у виробництво в червнi 1961 року, одночасно з нами (ймовiрно мається на увазi американська машина PB-300. - Прим. Малиновського). Так що це був один з моментiв, коли нам удалося скоротити до нуля той розрив, що був стосовно американської технiки, нехай в одному, але дуже важливому напрямку. Помiтьте також, що наша машина була першою вiтчизняною напiвпровiдниковою машиною (якщо не вважати спецмашин).

Ця перша унiверсальна напiвпровiдникова машина, яка пiшла в серiю, побила й iнший рекорд - рекорд промислового довголiття, оскiльки випускалася десять рокiв (1961-1971), тодi як цей термiн звичайно не перевищує п'яти-шести, пiсля чого потрiбна вже серйозна модернiзацiя. I коли, пiд час спiльного космiчного польоту "Союз Аполлон", треба було упорядкувати демонстрацiйний зал у Центрi керування польотами, то пiсля тривалого вибору машин, що iснували в той час, (у 1971 чи 1972 р. почалася ця робота) вибiр усе-таки зупинився на "Днепр", i двi машини керували великим екраном, на якому усе вiдображалося, - стикування i т.п. (система розроблялася пiд керiвництвом А.О.Морозова). Машина ця пiшла на експорт i працювала в багатьох соцiалiстичних країнах.

Першi машини "Днепр" випускав Київський завод "Радiоприлад". Одночасно з розробкою машини "Днепр" в Києвi став будуватися, з iнiцiативи Iнституту кiбернетики, пiдтриманої урядом, завод обчислювальних i керуючих машин (ОКМ) - "Електронмаш". Так що розробка "Днепр" поклала початок великому заводу з виробництва ЕОМ.

Так закiнчився героїчний перiод нашого розвитку. Я називаю цей час героїчним тому, що нам доводилося робити не тiльки те, що було призначено, але i значно бiльше й у дуже важких умовах."

Джерело: http://ukrainiancomputing.org/